«Безпека» - це, мабуть, той фактор, який у суспільстві  заслужено посідає  перше місце за будь-яких обставин. Ще задовго до повномасштабного вторгнення рф на територію України, вимогам  безпеки в освітньому середовищі відводилась чи не основна роль. Навчити кожного учня на бали високого рівня – ціль недосяжна, а от повернути кожну дитину батькам щодня здоровою і неушкодженою – обов’язок кожного вчителя. Сьогодні, в умовах війни, цей напрямок роботи в кожному освітньому закладі громади набув ще більш важливого значення, адже небезпека зросла в тисячі разів. Якщо в мирний час всі евакуаційні заходи носили навчально -  тренувальний характер, то в умовах війни будь-які зволікання за умов сигналу тривоги можуть вартувати життя учасників освітнього процесу.

Не дивлячись на те, що наш регіон, на щастя, відноситься до порівняно спокійних, в освітніх закладах правила безпеки понад усе! Ні для кого не секрет, що,  перебуваючи вдома, дорослі не завжди діють відповідно до інструкції за умови сигналу «Повітряна тривога!», що, на жаль, з досвіду є помилково і недопустимо, адже траєкторію польоту смертоносних ракет не може передбачити ніхто. Саме тому доволі часто у вихідний день можемо бути свідками, коли звучить сирена, а на подвір’ях  самостійно гуляють  діти, а маленькі з батьками.

Зовсім інша ситуація в освітніх закладах, де за життя вихованців несуть відповідальність педагоги та керівники закладів. В садочках та школах розроблені та затверджені чіткі алгоритми дій на випадок сигналів про небезпеку, які звучать доволі часто. Буквально за 5-7 хвилин після сигналу «Повітряна тривога!» всі учасники освітнього процесу, без виключення, спускаються в укриття. Щоб відразу запобігти скептичним зауваженням, забігаючи наперед, скажу, що це дійсно не бомбосховища, а пристосовані підвальні приміщення, які допустимі для використання як найпростіші укриття. Але ж ми всі пам’ятаємо і про правила двох стін, і, навіть, про будь-яке заглиблення на поверхні, якщо небезпека застала Вас на подвір’ї.

 З метою швидкого реагування на випадки небезпеки всі заклади освіти працюють в закритому режимі, тому найперше варто відкрити всі виходи з приміщення та входи в укриття, ввімкнути світло, на випадок його відсутності – ліхтарі та запустити генератори. Все це відбувається, можна сказати, з блискавичною швидкістю. Дії дітей контролюються дорослими, які в цей час знаходяться біля них згідно розкладу занять. Маршрути пересування груп дітей та класів по приміщенню школи також розписані завчасно, відображені в евакуаційних схемах та відтреновані до автоматизму. Тому ні скупчень, ні, тим більше паніки, не буває. В укриттях кожен колектив має власну територію (закріплене за ними приміщення). Крім цього, є місця загального користування – санвузли, медпункти, пункти забезпечення питною водою, у кожної дитини є особистий тривожний рюкзачок, складений із батьками зі врахуванням особливостей, захоплень та стану здоров’я литини.

Кожен батько, який ранком завів дитину до освітнього закладу (чи то школи, чи то садочка) впевнений, що його дитина, на випадок сигналу про небезпеку, перебуватиме в укритті під наглядом та захистом дорослих. Зрозуміло, що цей факт не може зменшити хвилювання батьків… Тому доволі часто і маємо випадки, коли батьки хочуть забрати дитину із сховища, коли ще немає відбою повітряної тривоги, щоб самим створити безпечні умови та захистити  свою дитини. Зрозуміло, що це порушення правил, адже під час сигналу «Повітряна тривога!» по вулиці рухатися заборонено. Дехто з батьків після пояснень та вмовлянь приймає рішення  пересидіти небезпеку разом з дитиною у сховищі. Але, на жаль, маємо і порушення правил, коли батьки під власну відповідальність забирають дітей (як правило за письмовою заявою).

Життя – це той найдорожчий скарб, який дається кожній людині. Отож, і намагаємось зробити все, щоб його зберегти. А це вимагає, перш за все, злагодженої дії кожного члена колективу та порозуміння між батьками та педагогами.

Вивчаємо, пропрацьовуємо, вдосконалюємо як власні дії, так і умови в укриттях. Звичайно ж, удосконаленню немає меж, і не все зразу. Але безпека понад усе!